Сьогодні день сумної річниці з того дня, коли в Печерському суді горезвісний Р. Кірєєв ув′язнив лідера опозиції Юлію Тимошенко.
«Про те, що це означає для України, для опозиції, для "Батьківщини" та самої Тимошенко - писали багато. Тому я спробую про інше. Чи досягла мети влада? Чи вирішила вона проблеми, які намагалася вирішити ув’язненням лідера опозиції?», - пише у своєму блозі депутат Київради Олександр Бригинець.
Приводимо далі повний текст блогу:
«Соціологія, яка вивчає не надто щиру думку заляканих українців, показує, що за минулий рік рейтинг ПР і Януковича особисто - суттєво впав. Ані арешт Тимошенко, ані прийняття антиукраїнських законів, ані "вітін" варіант "юліної" тисяч не врятував владу.
Непрямим доказом провалу ПР і президента є те, що до ВР чимало провладних кандидатів ідуть під псевдо-прапорами - опозиційності чи незалежності. Так у Києві, лише 2-3 кандидати від ПР є умовно прохідними, а інші лише імітують свою присутність на виборах, прикриваючи т.з. самовисуванців. Дійшло до того, що навіть діючий заступник міністра балотується в Києві як самовисуванець, вдаючи з себе незалежного кандидата))) От який рейтинг у влади...
Так, особисті статки провладних олігархів і "родини" збільшилися, але немає нічого тамчасовішого, ніж статки диктаторів та їх оточення.
Про ситуацію навколо України в світі - геть і говорити. Янукович став практично невиїзним. Рейтинг України, її статус в очах Сходу і Заходу - впав. Навіть традиційний покровитель Януковича - Путін, що першим колись привітав його з анульованими результатами президентських виборів у 2004 році, віддає перевагу тусі з байкерами, а не президентському російсько-українському діалогу. Тимошенко за ґратами, хоч і обмежена в зустрічах, за кілька місяців провела більше дипломатичних переговорів, ніж Янукович.
Цього хотів Янукович і його оточення? Вони або помилилися в розрахунках, або робили не те, що корисно для них (я вже не кажу про Україну), а просто те, що приносить задоволення.
Тож, єдиною користю, яку отримала влада від арешту Тимошенко, було можливе персональне почуття задоволення Януковича, яке грубо компенсувалося його проваленим рейтингом та непевною перспективою, зневагою до України з боку демократій та апатією громадян, яка ніколи не буває корисною для держави.
Від бездумних дій влади постраждали всі. Можливо, Тимошенко, навіть, менше, ніж сам Янукович - вона має найважливіше відчуття - відчуття власної перемоги. Адже саме Тимошенко диктувала останній рік розвиток подій в Україні і навколо неї. Янукович грав другу скрипку (чи, може, третю?) Вона - за ґратами, але її підтримує увесь світ. Янукович - на волі, та жодних ознак його волі не виявлено...

Ми бачимо з екранів лише усміхненого пенсіонера, який допустив, що ті, хто за нього думають, завели країну в глухий кут».