По вулиці Золотоворітській: Така скульптура вирізьблена прямо з дерева, яке росло, але з часом всохло...
На сесію Київради 6 жовтня 2011 року, всупереч рішенню Київради про мораторій на будівництво в історичних зонах, вдруге винесене питання про виділення 0,07 гектара землі під стінами Софії Київської, по вулиці Золотоворітській, 11 - для будівництва готельного комплексу з паркінгом.
Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.
«Київська влада схожа на двохголового орла, у якого кожною рукою керує окрема голова, тому одна рука не знає, що робить інша. Все тому, що одна голова працює на те, як подати Київ якнайкраще в очах світу. А інша - як особисто збагатитись, пограбувавши і знищивши Київ», - наголосив О.Бригинець.
Нагадаємо, на минулій сесії Київради за ініціативи голови комісії Київради з питань культури та туризму зазначене питання було зняте з розгляду. Адже будинок на вул.. Золотоворітська, 11 є нововиявленою памяткою, обєктом культурної та історичної спадщини, а також входить до Зводу памяток історії та культури м. Києва і тому не підлягає ніяким змінам, окрім реставрації.
Вын збудований у 1880 року як прибутковий будинок з мебльованими кімнатами. З 1902 в ньому тут містилась друкарня С.Яковлєва. У 1911-14 роках в ньому були влаштовані Вищі жіночі курси. На сьогодні будівля з архітектурної точки зору перебуває в чудовому стані, навіть такі дрібні деталі, як меандри та гірлянди, добре збереглися.
Генплан не забороняє будівництво в історичному ареалі
Головною вадою нового Генплану, є те, що він не забороняє будівництво в межах історичного ареалу, а лише встановлює правила, які поки що не набули остаточного вигляду, вважає Олександр Бригинець.
«Будь-яке будівництво в історичному ареалі треба заборонити і дозволяти його лише за консолідованою згодою Київради, Верховної Ради і Міністерства культури. Адже в протилежному випадку, бездумна руйнація історичного середовища столиці триватиме. Зараз, коли існує мораторій на будівництво в охоронній зоні Софії Київської, прийнятий Київрадою, сама ж Київрада намагається його порушити. Так само, вона буде порушувати правила забудови, прописані в Генплані», - розповів О.Бригинець.
Крім того, голова комісії відзначив ще одну існуючу проблему, через яку необхідно заборонити будь-яке будівництво в історичному центрі міста: шляхом внесення правок з голосу безпосередньо в сесійній залі Київради, депутати часом змінюють проекти рішень до невпівзнаваності.
Депутат відзначив також і позитивну рису Генплану. «Всі памятко-охоронні зони та історичну забудову зібрано в два цільних ареали, - пояснив О.Бригинець. - Тобто, тепер існуватиме чітка межа, очевидна суцільна лінія, всередині якої знаходиться історична забудова, чого раніше не було».
Але необхідних для охорони памяток 2 млрд. щороку в бюджеті Києва знайти неможливо?
Для підтримки памяток Києва в належному стані, щороку необхідно виділяти понад 2 млрд. грн. Про це стало відомо під час презентації Генерального плану до 2025 року, який планується прийняти замість чинного Генерального плану 2020. Є всі підстави вважати, що такого не станеться, каже Олександр Бригинець.
«Тобто, за час дії Генплану місто має витратити на охорону і реабілітацію історичних споруд суму, адекватну двом київським бюджетам цього року. Думаю, є всі підстави вважати, що такого не станеться, зважаючи на те, що поки що на охорону памяток щороку виділяється не 2 млрд. грн., а всього кілька мільйонів», - наголосив депутат.
Він пояснив, що через великі вилучання зі столичного бюджету, які цього року сягали 8 млрд грн, новий Генплан не вирішить питання охорони культурної спадщини. І памятки, швидше за все, руйнуватимуться й далі такими ж швидкими темпами.
Прийняття київською владою Генерального плану очікується до Нового року. Під час обговорення висловлювались сподівання, що до його прийняття значна кількість вад буде усунена.