4

Мер Пирятина: Завдяки медіації ми маємо зменшення правопорушень

Офіційна система правосуддя передусім націлена на розкриття злочину і покарання винних, потреби потерпілих зазвичай лишаються поза увагою. Однак цивілізовані країни давно вже застосовують інші методи, що визначають рівень їхньої цивілізованості. Мова про відновні практики, однією з яких є медіація. Завдяки медіації потерпілі можуть швидко та ефективно захистити свої права, одержати реальне відшкодування збитків та відновити почуття безпеки й контролю над ситуацією.

Власне, такий висновок зробили фахівці Українського Центру Порозуміння, дослідивши ситуацію із розвитком медіації в Україні. Саме ця благодійна організація із 2003 р. опікується впровадженням відновного підходу в нашій державі. А нещодавно громадськості, представникам ЗМІ, правоохоронних структур, органів державної влади, судової системи, відомчих вищих навчальних закладів тощо було презентовано результати дослідження «Відновне правосуддя в Україні — шлях до безпечної громади. Підсумки та перспективи 2003–2011 рр.».

У рамках проекту «Формування альтернативи ув’язненню через розвиток відновного правосуддя в Україні» (за підтримки Open Society Institute) дослідники вивчали досвід восьми пілотних громад, де спілкувалися з медіаторами-практиками, постраждалими та правопорушниками, представниками міліції, прокуратури, судів. Зокрема, виявлено, що програми відновного правосуддя важливі для усвідомлення правопорушниками скоєного та відповідальності за наслідки злочину. Більшість правопорушників вбачає у медіації можливість зберегти соціальні зв’язки з громадою.

Також відновні програми, запроваджені на базі центрів відновних практик у громадах, сприяють профілактиці правопорушень, зниженню рівня видатків з місцевих бюджетів на відновлення майна, пошкодженого внаслідок хуліганської поведінки, та підвищенню рівня безпеки в громаді. У цьому особисто пересвідчився міський голова Пирятина (Полтавщина) Олексій Рябоконь.

«Коли я перейнявся ідеєю впровадити відновний підхід на Пирятинщині, створювати Шкільні служби порозуміння, то зіткнувся із проблемою налагодження контакту та побудови діалогу з різними органами. Наприклад, із міліцією. А от щодо прокуратури, то я був приємно вражений тим, що прокуратура виявилася готовою до змін. Врешті нам усе вдалося, і ми вже маємо позитивні результати суттєвого зменшення у місті правопорушень серед дітей та молоді», — розповідає Рябоконь.

Іще один висновок згаданого дослідження — відновне правосуддя може і має стати обов’язковим доповненням до традиційної судової системи. Адже покликане надати кримінальному процесу відновного характеру. Більшість кримінальних справ можна розв’язати за допомогою медіації ще на досудовому етапі, визначивши заходи, альтернативні ув’язненню. Наприклад, 95% із 364 медіацій у кримінальних справах, які були передані у 2004–2011 рр. до восьми громадських центрів, що організовують відновні програми, — це злочини, вчинені неповнолітніми. І жоден із цих підлітків після участі в медіації не скоїв повторних злочинів.

«Переваги відновного підходу очевидні. Наразі наше головне завдання — зробити його невід’ємною частиною кримінального судочинства України. Впровадження відновних практик потребує змінення свідомості, а це відбувається важко», — говорить президент Українського Центру Порозуміння Роман Коваль.

Володимир ГРЕБЬОНКІН