1

Відбулася друга сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна»

З вітальним словом 14 вересня виступив Ігор КОГУТ, директор Школи професійної журналістики "НОВА УКРАЇНА", голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Робота сесії розпочалася з виступа Андрія КУЛИКОВА, ведучого програми «Свобода слова», члена Проектної ради Школи, на тему "Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами". Експерт наголосив на важливості дотримання стандартів у роботі журналіста задля уникнення небезпеки для життя людей та країни в цілому, підкреслив важливість оприлюднення перевіреної інформації. Андрій Куликов дав декілька корисних порад щодо підготовки якісного інтерв’ю та поділився своїм досвідом роботи у BBC.

Також у цей день відбулась лекція Наталії ЛИГАЧОВОЇ, шеф-редактора проекту «Телекритика», члена Проектної ради Школи, на тему "Соціальна функція журналістики". У своєму виступі медіа-експерт зосередилася на пробелмі замовних матеріалів, взаємодії громадянського суспільства, ЗМІ та бізнесу й розповіла про історію створення і функціонування проекту «Телекритика». Лектор розповіла про відмінності вітчизняної журналістики та західних ЗМІ.

Наступним виступив Андрій ШЕВЧЕНКО, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, який дав коментарі з приводу закону «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції закону «Про інформацію». Зокрема, депутат відзначив, що цей закон було підтримано 408 голосами парламентарів, що стало можливим завдяки широкій співпраці між громадськими організаціями, владою, опозицією та журналістами. Цьому також посприяла міжнародна підтримка, зокрема від Європейської комісії, Ради Європи та ОБСЄ. Крім цього, Андрій Шевченко виокремив основні принципи закону «Про доступ до публічної інформації»: інформація, якою володіє чиновник, має бути доступною всім; інформація про державні видатки має бути максимально відкритою; інфомація про приватне життя публічної особи є менш захищеною. Також політик розповів про подальші кроки із введення в дію закону («роуд-шоу» та вихід науково-практичного коментаря).

Другий день сесії, 15 вересня, розпочався з виступу Ірини БЕКЕШКІНОЇ, директора Фонду "Демократичні ініціативи ім. І.Кучеріва", на тему «Україні – 20: погляд соціолога». На основі проведеного 10-17 серпня 2011 року загальнонаціонального опитування населення України з приводу оцінки 20 років незалежності української держави були отримані наступні висновки: громадяни у переважній більшості (46%) вважають, що за цей час було стільки позитивного, скільки й негативного; разом з тим, у жодній зі сфер, на думку респондентів, Україна не досягла дійсно позитивних результатів. Експерт також розповіла про порівняльні дослідження серед українців, росіян та азербайджанців, зазначивши, що громадяни України не довіряють політичним і соціальним інституціям, а також відзначила певні патерналістські установки українського народу.

Потім перед учасникам виступив Вахтанг КІПІАНІ, редактор проекту «Історична правда», на тему «Висвітлення історичної тематики в ЗМІ». Журналіст приділив значну увагу презентації роботи сайту «Історична правда», зазначивши, що для історичної тематики важливим є знаходження «родзинок», і чим більше таких цікавих моментів присутньо у тексті, тим краще можна подати тему.

Наступні виступи присвячувалися питанням радіо та телебачення. Зокрема, перед учасниками виступила Наталя КАТЕРИНЧУК, заступник генерального директора телеканалу ТВі. У виступі було відзначено, що телебачення як бізнес у чистому вигляді неможливий. На думку Наталії Катеринчук, всі телеканали залежать від груп олігархів, для яких телевізійний бізнес не є профільним. Тому телеканали слугують ресурсом, який можна закласти, дати в оренду (щоб не було проблем в інших бізнесах, які на даний момент є більш прибутковими).

Після цього слухачі Школи прослухали лекцію Олексія АНАНОВА, керівника культурно-просвітницьких програм ТРК «Радіо-Ера». Експерт розповів учасникам про особливості подачі інформації у радіо просторі, зазначивши, що жанрова різноманітність, адаптовані формати є необхідною умовою успішного функціонування будь-якого радіо. Також лектор розповів про складнощі ведення прямого ефіру та проблеми роботи з аудиторією. Олексій Ананов висвітлив питання формату роботи ТРК «Радіо-Ера», особливостей її програм, фінансування і реклами.

Ввечері учасники зустрілись з Єгором СОБОЛЄВИМ, координатором Незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо», членом Проектної Ради Школи. Виступ "Результативність журналістських розслідувань з соціальної тематики" було зосереджено навколо основної ідеї: журналістика в сучасних українських умовах має набути нового змісту, стати соціальним інститутом. У зв’язку з цим, на його думку, журналістам потрібно об’єднатись з громадськими активістами, привертати увагу інших медіа до проблем у суспільстві, вести переговори з владою, активно співпрацювати з правозахисниками. Такі дії є необхідними з огляду на те, що виключно описовий характер журналістського матеріалу не має великого впливу на суспільство і на владу зокрема.

У панельній дискусії щодо питань журналістської освіти взяли участь Сергій КВІТ, Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», та Олександр ВЛАСЕНКО, керівник проектів напряму освіти Благодійного фонду «Розвиток України». Олександр Власенко у виступі про проблеми української журналістськиї освіти відзначив такий недолік як відсутність професійного зв’язку між вузами та роботодавцем, зокрема відсутність розуміння профільними ВНЗ тенденцій на медіа ринку, внаслідок чого відбувається підготовка некваліфікованих кадрів, що в свою чергу породжує у роботодавця недовіру до університетів. Сергій Квіт розповів про історію журналістської освіти в Україні та Європі. На його думку, журналістська освіта має бути динамічною, реагувати на виклики часу.

Після цього перед слухачами Школи виступив Олег МАРТИНЕНКО, голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ), та розповів про захист прав людини правоохоронними органами, відзначивши постійне збільшення скоєння службових та загально кримінальних злочинів протягом 2000-2010 років. Зокрема, в 72% всіх випадків затримання та арештів застосовувалися катування та жорстоке поводження до затриманих. Під час дискусії обговорювалася проблеми расизму, нацизму та ксенофобії серед працівників міліції, фактори ризику сучасних ОВС України, принципи роботи поліції. Було відзначено, що робота поліції повинна бути організована таким чином, щоб стимулювати розвиток нормальних стосунків з населенням. Окрема тема, яка підіймалась під час дискусії про права людини - відповідне реформування органів внтурішніх справ.

Також, в цей день Олег ПЕТРЕНКО, перший заступник генерального директора клініки «ОБЕРІГ», висвітлив питання реформ у сфері державної політики охорони здоров’я. За результатами проведеного опитування переважна більшість громадян (93,3%) вважають, що в Україні необхідно провести повноцінну реформу системи охорони здоров’я. Лектором було виокремлено дві основні взаємодоповнюючі причини незадовільного стану справ у секторі медичного обслуговування в Україні: кількісний дефіцит фінансових ресурсів та неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів. Експерт також проаналізував загальні витрати держави на охорону здоров’я. Матеріали до виступу: "Система охорони здоров`я України: реалії та перспективи"; "Обов`язкове медичне страхування для України: що нам пропонують - отруту, плацебо чи порятунок?"

Після цього відбувся виступ Олени МАСЛЮКІВСЬКОЇ, старшого викладача кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівника напрямку освіти та навчання «Програми розвитку публічно-приватного партнерства», присвячений сучасним екологічним викликам та їх наслідками для України . Було проаналізовано явище парникового ефекту, який є причиною зміни клімату. Якщо ситуація не буде змінюватися, то, на думку експерта, на людство чекають збільшення кількості та масштабності стихійних лих, перерозподіл опадів, брак питної води, поширення нехарактерних інфекційних хвороб та загибель біорізноманіття. Матеріали до виступу: "Економіка змін климату" (огляд звіту Н.Стерна, "Зміна клімату 2007: фізична наукова база", "Екологчні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії".

Наступного дня перед учасниками виступив Сергій ГАЙДАЙ, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком». Його виступ було присвячено питанням маніпуляцій. Сергій Гайдай розповів про основні прийоми маніпуляції та можливі варіанти реакції на неї. Лектор виділив 3 прошарки інформації (метою професійного журналіста є дійти до останнього рівня): на першому рівні знаходиться інформація, яку знають усі, на другому - та інформація, що не відповідає умовам першого рівня, не є очевидною, а на третьому рівні журналіст має висвітлювати те, яким чином та чи інша подія відбулась насправді.

Після цього відбувся виступ Володимира КУШНІРЕНКА, директора Центра комплексних досліджень, на тему «Інформаційна діяльність як інструмент конструювання соціальної реальності». Експерт зосередився на особливостях сприйняття реальності в різних соціально-культурних умовах та підкреслив важливість розуміння власного потенціалу задля ефективної комунікації із зовнішніми акторами.

В останній день перед учасниками виступила Дарія ЧЕПАК, прес-секретар Президента України. Її виступ було розподілено на дві частини. Перша - специфіка співпраці ЗМІ з прес-службами державних інституцій. В рамках теми експерт поділилася своїми методами організації ефективної роботи прес-служби Президента України та розповіла про основні труднощі, з якими стикається. Інша тема виступу: особливості організації якісного ток-шоу. Тут важливим, на думку Дарії Чепак, є продумана організація роботи шоу-руму, зокрема скоординована робота редактора, гостьових редакторів, ведучого та гостей, що мають бути підготовленими до ефіру.

Останнім виступив Володимир ПАНІОТТО, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, з темою «Зміни в арсеналі соціологів: імплікації для журналістів». Науковець розповів учасникам про історію вивчення суспільної думки в США та СРСР (Росії) та хронологію виникнення опитувань в Україні. Також Володимир Паніотто зосередився на традиційних методах проведення опитувань та основних проблемах методологічного оснащення соціологів. Серед головних тенденції подальшого розвитку соціологічних опитувань лектор виділив наступні: перехід від звичайного F2F (обличчя-до-обличчя) інтерв’ю до CAPI (computer-assisted personal interviewing), перехід від телефонного опитування до CATI (computer-assisted telephone interviewing), виникнення Інтернет-опитувань, комбінація різних методів. Окрім вищезазначеного, лектор пояснив учасникам способи перевірки достовірності інформації соціологічних досліджень.

За детальною інформацією про роботу Школи звертайтеся до координатора програми Наталії Матвієнко ([email protected]), програмного менеджера Школи професійної журналістики "НОВА УКРАЇНА" Марії Коваль ([email protected]) або асистента Школи Галини Тищенко ([email protected]) за тел.: 044 531 37 68, а також додаткову інформацію можна знайти на веб-сторінці Школи www.mediaschool.parlament.org.ua.