Пара асоціативних сплесків душі в звуках океану Української Ельзи...
Сплячий прокидається. Великий стародавній народ встає, обтрушуючи з плечей вікову коросту напівзабуття. І являючи світові справжню, не обтяжену зашкарублими рамками усіляких канонів Європу.
Ми не вмиємося кров'ю, наша воля не жадає жертв, у нас все «не так, як у людей», людей минулого. Ми не зробимо крок слід у слід попередникам на Балканах, в Магрибі, Азії та Африці, які понині тяжко знову набувають і відновлюють людське обличчя після вибухів дикого озвіріння.
У нас і в нас революція не просто рве іржаві ланцюги вікової кабали, а співає злетом Духа - Духа Божого і Духа Людського , що в принципі одне і те ж. І це розуміння спорідненості кожної Іскри Божої з єдиним Джерелом Вогню, кожного з нас з кожним з тих, хто стоїть поруч, приходить тут, на Майдані. І всіма мислимими і неймовірними каналами виривається звідси в загальнолюдський простір Духа, сто з лишком років тому названий нашим великим земляком Ноосферою...
І неважливо, що багато європейців не розуміють слів пісень, що влітають у всесвітні ефір і мережу з нашого Майдану. До них доходить, та іскрить нутряні контакти, сам нерв Майдану, що виривається з Океану звуків Ельзи...
І, нарешті, мільйони Українців на всіх континентах своїми просвітленими ликами перед екранами і моніторами мовчки передають оточуючим людям суть дійства, що випливає в Світ з київських пагорбів сьогодні, в цю годину...

Кирило СТЕЛЬМАШОВ