2

Активність та відповідальність народних депутатів: що засвідчила перша сесія ВРУ?

Втім, виконання обов’язків депутатів без всебічної поінформованості виборців щодо діяльності їх обранців в єдиному органі законодавчої влади не можливе. У зв’язку з цим, Громадянська мережа ОПОРА систематично оприлюднюватиме оперативні огляди різних аспектів діяльності Верховної Ради України протягом 2013 року.

Відвідуваність пленарних засідань народними депутатами України

Присутність народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради є їх прямим обов’язком, передбаченим Конституцією України та Законами України. Ігнорування депутатами пленарних засідань свідчить про їх безвідповідальне ставлення до виконання власних повноважень та підриває законні основи функціонування українського парламенту. Відсутність окремих членів парламенту на пленарних засіданнях призводить до неперсонального голосування під час розгляду питань порядку денного, що є грубим порушенням Конституції України. Натомість, добросовісне виконання депутатами своїх обов’язків та їх особиста участь у пленарних засіданнях є запорукою законності та легітимності рішень Верховної Ради України.

За підрахунками ОПОРИ, протягом першої сесії парламенту найбільш дисциплінованими виявилися депутати фракції ВО «Свобода», показник відвідуваності пленарних засідань яких складає 99 %. Високий рівень продемонстрували фракції «УДАРу» та КПУ – по 96 %. Менш відповідальними виявилися члени фракцій Партії регіонів та ВО «Батьківщина». Їх рівень відвідуваності складає 88 % і 87 % відповідно. Лідером за кількістю прогулів є умовна група позафракційних депутатів, які були присутні на 84 % від усіх засідань.

У індивідуальному антирейтингу найбільших гультяїв перше місце спільно посідають депутати від Партії регіонів і ВО «Батьківщина» – Юрій Іванющенко і Леонід Ємець відповідно. Кожен із них пропустив 83 % пленарних засідань парламенту. Ще шість депутатів (один з фракції ВО «Батьківщина», п’ять з Партії регіонів і один позафракційний) не відвідали більшість (67 %) засідань Ради. Це – Ігор Скосар, Артем Щербань, Павло Балога, Олександр Волков, Сергій Тігіпко та Андрій Табалов. Ще 15 народних депутатів пропустили половину засідань Верховної Ради України.

Активність народних депутатів України щодо підготовки депутатських запитів

Запит народного депутата України належить до ключових механізмів здійснення ним контролюючих функцій. За допомогою запиту парламентарі можуть затребувати від органів влади суспільно важливу інформацію, звертати увагу посадовців на необхідність вирішення проблем громадян чи ініціювати розслідування зловживань та порушень. Активність щодо направлення запитів також є ознакою зацікавленості депутата у підтримці постійного зв’язку із виборцями, захисті їх законних прав та інтересів.

Протягом першої сесії парламенту сьомого скликання було оголошено 73 запити народних депутатів України. Найбільшу кількість внесли члени фракцій ВО «Свобода» (24 запити) та ВО «Батьківщина» (18 запитів). Члени фракції КПУ – 11, Партії регіонів – 9, партії «УДАР» – 7. Позафракційні депутати підготували 4 запити. Депутатські запити більш активно використовують опозиційні фракції, оскільки вони є доступним для них механізмом контролю за діями влади.

Із 73 запитів, підготовлених народними депутатами України, 29 стосуються захисту інтересів громадян та колективів. У 26 запитах депутатами ініціюються розслідування щодо незаконних дій, порушень та зловживань посадових осіб різних рівнів. На третьому місці за пріоритетами народних обранців є інфраструктурні проблеми виборчих округів – 14 запитів. 4 запити стосуються політичних проблем та законодавства. У той же час, депутати-мажоритарники від фракції Партії регіонів найчастіше ініціювали перед урядовими структурами інфраструктурні проекти для виборчих округів, в яких обирались.

Народні депутати України сьомого скликання найбільше зверталися до Кабінету міністрів України, Прем’єр-міністра, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (усього 59 адресатів, у т.ч. у 29 запитах відповідачем зазначено Прем’єр-Міністра України Миколу Азарова). У 28 запитах депутати звертаються до Генерального прокурора України Віктора Пшонки та органів прокуратури. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування фігурують у 5 депутатських запитах.

Протягом першої сесії Верховної Ради України було оголошено лише один запит до Президента України, але його не підтримав депутатський корпус. Це пов’язано зі спеціальною процедурою направлення запитів Президенту України, що вимагає голосування більшості депутатів парламенту. Враховуючи склад провладної парламентської більшості, запити опозиційних депутатів до Віктора Януковича навряд стануть поширеною практикою. 

(Повну версію дослідження дивиться тут).