3

Вокруг да около Калиновки

Володимир Цибулько: Теракт на Вінничині – сигнал не лише Порошенку

Але пропозиція українським спецам опуститися до підлості запоребрикових українською стороною не буде прийнята. Українці вміють бити в найболючіші точки заборебикового звіра в дуже ефективний спосіб, і доволі економний! Тому страх перед українською відповіддю, і саме очікування цієї відповіді коштуватимуть запоребриковим значно дорожче українських складів! Варто подумати зараз над зміцненням мобільності українських силовиків і можливо посиленням контролю над пересуванням громадян територією України. Аде в рамках демократичних процедур, бо ворог би зрадів, якби раптом почалася істерія про необхідність військового стану.

Рівень мобільності влади і швидке купирування самого випадку, блокування поширенння вибухів, максимальне залучення всіх служб і чітке інформування громадян все ж не привело до паніки! Шок від інформації про випадок швидко перейшов у ділову і відповідальну роботу всіх ланок влади. коли починається завивання про, як все провалила влада, зокрема МО, розумієш, що ттак роблять ті, котрі взагалі в житті мало чим управляли, але демократія і соцмережі урівняли на коротко людей з колосальним організаторським досвідом і ввідповідальністю за кожне слово із людьми безвідповідальним і малоосвіченимим.

Випадок у Калинівці дуже швидко привів усі управвлінські важелі в рух. Прем'єр Гройсман вже з вечора на місці подій - і це може свідчити про розмір загрози, але схоже, що у Гройсмана вже такий управдінськийй інстинкт - бути на місці подій вже і негайно! Згадати хоча б МН-17, він тоді був віце-прем'єром! На вибухи в Балаклії Гройсман також миттєво організував додаткові ресурси, щоб всі служби мали резерв, а для громадян - компенсації втрат. Зараз також поряд з мобілізацією служб - додаткові кошти - 100 млн. гривень на ліквідацію наслідків.Ситуація локалізується – кожна служба чітко виконує свою роботу. Працюють ДСНС, Нацгвардія, Нацполіція, Генштаб, СБУ, місцева влада і громадськість.

Територія ураження – велика. Але найбільшої небезпеки вдалося уникнути – інтенсивність пожежі значно зменшилась, люди евакуйовані і розміщені.

Так - гібридна війна набуває все бльшої тотальності, і Україна зараз вже не інфантильна країна, а цілком здатна відповідати агресорові, тільки тут стає важливим і інший фактор - у цій війні пасивність і безглузді нападки на владу стають факторами колаборації з агрессором . Радіти тому, що вибухає твійй дім в день народження президента твоєї країни, хай навіть ти його не обирав, але він обраний і в законний, і демократичний спосіб - це треба бути рідкісним виродком. Особливо при цьому вимагаючи пільг і преференцій від бюджету.

Війну виграти не можна, коли рятувальники чи війсськові ідуть у вогонь, а їм у спину тось кричить - кого ви рятуєте - Порошенка чи Гройсмана?. Але ж у той вогонь, у ту війну мільйони активний громадян, і Порошенко і Гройсман серед них лізуть, бо інакше України не буде! І щодо пошуку винних у пропущеній атаці - від неї реального захисту поки що нема, тому не поспішайте звинувачувати військових і контррозвідку.

Це вже технології, котрі лише змушують нас відповідати ще більш технологічно!

Володимир ЦИБУЛЬКО

***

Олександр Курбан: В Україні занадто спокійно ставляться до питань безпеки

В умовах неоголошеної війни в Україні занадто спокійно ставляться до питань безпеки. Таку думку висловив політолог Олександр Курбан під час прес-конференції в Укрінформі.

«Давайте пам'ятати, що в країні йде війна, хоч і неоголошена. Відповідно рівень терористичної небезпеки дуже високий, причому не тільки в Україні. Ми бачимо, що діється у світі. І в цих умовах ми ставимося до питань безпеки, зокрема військових об'єктів, занадто необережно, занадто спокійно», - зазначив Курбан, висловлюючись про причини і наслідки пожежі на складах озброєння у Вінницькій області.

За його словами, важливо, аби не тільки влада турбувалася про ці питання, але й суспільство має нагадувати посадовцям про необхідність виконання своїх обов'язків.

«Наскільки мені пояснили, охороною цих об'єктів займається військова служба охорони порядку. У країні йде війна, а в нас у країні склади охороняють люди, які не мають технічних засобів для боротьби з безпілотниками, для того, щоб відстежувати навколишню місцевість, не мають відповідної підготовки. У нас що в Україні немає «спецури», яка може цим зайнятися? Ні, питання тут передусім, як і в будь-якій техногенній катастрофі, - в людському факторі», - підкреслив політолог.

***

Олексій Арестович: Людина на прізвище «Порошенко»

Мені не потрібні державні поради, щоби визначити: що для держави є благом, а що – небезпекою. Мені не потрібні державні діячи, щоб оцінити якість діяльністі державних діячів. У мене всього дві вимоги до першої та других – забезпечувати баланс (у суспільстві ) та розвиток (країни). А для цього їм треба навчитися не плутати посади та власні призвіща при них.

Мені плювати, які конкретно прізвища у вищих державних посадових осіб у конкретний момент: доки вони забезпечують баланс та розвиток. Але якщо зв’язок конкретних прізвищ з конкретними посадами розпочинає заважати балансу та розвитку, то цей зв’язок можна і розв’язати. Людина з прізвищем «Янукович» у нас експерт з цього питання.

На мій погляд, деякі дії (а, особливо, бездіяльність) деяких конкретних прізвищ на конкретних посадах вже натякають про відокремлення одних від інших. Людина з прізвищем «Порошенко» вичерпала дуже важливий політичний ресурс – везіння. Стратегічний ресурс. На везінні можна було ще трошки проїхати. Але після Калиновки вже не можна. Лівою рукою робити, а правою най**увати, що довго вдавалося, більше не вдається. Прилітають чорні дятли і показують, якими справи є насправді.

Ніяк не може наша елітка допетріти, що люди насправді дають красти при вищих державних посадах. За умови, що крадуть не з витрат, а з прибутків.

Зараз прізвище «Порошенко» при найвищій державній посаді можуть зберегти лише жорстке протягування до відповідальності винних, екстраординарні кадрові зміни та принципове виправлення балансу власної діяльності на користь «робити», отримання прибутків для всіх.

Країна потребує реалізації невідкладного пакету заходів, спрямованих на забезпечення її захисту, відновлення суспільного балансу та створення умов для розвитку, імітувати які далі не вдасться. Лишенько полягає у тому, що для цього імениннику потрібно переступити власну натуру, яка формувалася 52 рочки. Проте, якщо не зможе – в країні відбудеться реалізація пакету заходів, спрямованих на заміну одного, головного (поки ще) кадра. Манера усе вирішувати власноруч, не здавати «любих друзів», так притаманна людині з прізвищем «Порошенко», має цікавий наслідок – відповідати за все також доведеться – самому.

Олексій АРЕСТОВИЧ

***

Олег Пономарь: Эмоции и истерики - это результат информационной накрутки и накачки

Это было мною написано 4 Сентября. Что скажете?

"...Эмоции и истерики - это результат информационной накрутки и накачки. То же самое мы будем наблюдать в Украине буквально через месяц. Общество доведут до состояния эмоционального экстаза. Состояния, когда отключается логика, здравый смысл, умение и способность слышать аргументы. Это очень недешевая кампания, но так будет. Я просто всех предупреждаю - мы это все увидим.

Хочу еще раз всех попросить - прежде, чем вы пишете гневный комментарий, подумайте - какую смысловую нагрузку он несет? Кроме эмоций?.."

Так вот.

Враг силен. Враг силен, как никто в мире, именно в гибридной войне. Спецоперация - медиаволна - диверсия - медиаволна... И всё это на постоянном фоне в СМИ - "Не твоя война", "Враг не в Москве, а в Киеве", "Убивает недоверие", "Завтрак на границе", "Не всё так однозначно", "Тотальная мега-коррупция", "Убивают тарифы", "Ничего не меняется", "Запад устал от Украины", "Запад отвернулся", "Гражданская война", "Доллар по 8", "Пиар власти" и тд, и тд, и тд.

Вот и имеем эмоциональный экстаз. Когда логика - кому это выгодно? какова цель всего?- отключается.

Цель врага - сменить власть, которая ведет Украину в НАТО и ЕС. Привести к власти в Украине своего Додон(а) (..шу). Цель врага - заставить Украину капитулировать. Времени у врага очень мало. Согласно новому Закону США о санкциях - до 1 Февраля.

Что нужно делать, чтобы не сломаться? Чтобы выстоять?

Знаете как отмораживается организм в стрессовых критических ситуациях? Полный автомат.

Вот это то, что мы должны делать. Спокойно и холодно, без эмоций делать своё дело. Разговаривать шепотом (я лично так реагирую на крик), поддерживать друг друга, не реагировать на кликуш и провокаторов.

Повторю - враг силен.

Потеряем Украину - следующий шанс будет нескоро.

Спокойного дня всем.

Олег ПОНОМАРЬ