6

Дубенський замок: мистецтво, зброя, катівні та... весілля (+ фото)

Неприступна фортеця, розкішний палац та справжній скарб і для істориків, і для любителів легенд. Все це — про Дубенський замок. Хоча, мабуть, описати одним реченням цю знакову споруду неможливо. Адже переступивши поріг замку, наче опиняєшся у XV сторіччі, з його таємницями, історіями та традиціями. Опинитися у Середньовіччі, але з сучасною технікою у руках, мала нагоду і наш кореспондент.

Фортеця над Іквою

Дубенський замок, який розташувався на березі річки Ікви, звів князь Костянтин Острозький у 1492 році. Спершу це була оборонна фортеця, яка славилася своєю міццю. З часом набула все більше палацових рис. Тут частіше проводили бали та прийоми, аніж утримували солдатів.

До початку XX століття Дубенський замок жодного разу не був узятий приступом. І лише у Першу світову війну австро-угорські війська важкою артилерією частково зруйнували фортецю. Після відходу радянських частин, що дислокувалися в нім під час громадянської війни, замок був справжніми руїнами. Руїни простояли до 1934 року, поки польська влада не відбудувала замок заново. До 1939 року в замкових будівлях розташовувались різні відомства: староство, суд, сеймик. Під час Другої світової війни в замку квартирували мадяри. На початку 1950-х років сюди перевезли військову частину, яка проіснувала до 1986 року. З 1986 року замок перейшов у відомство Міністерства культури. З 1993 року входить до складу Державного історико-культурного заповідника м. Дубна.

Нині Дубенський замок має чимало виставкових залів. Тут усе — від історичних подій далекої минувшини, до етнографії, нумізматики та краєзнавчих знахідок. Чималу частину площ займають картини. Це і старовинні полотна, які дійшли до нас крізь віки, і експонати, привезені зі Львівської галереї мистецтв, і сучасні реконструкції портретів усіх тих, кому належав Дубенський замок за півтисячолітнє існування, і ще чимало інших. Фонди музею нараховують понад 40 тисяч експонатів, хоча виставлена лише мізерна частина. Причина цьому банальна: всі експонати потребують особливих умов, а створити такі вдається на завжди.

Палац зброї та голих чоловіків

Основна виставкова частина розташувалася у палаці Острозьких. Перед східцями — невеликий шмат стародавньої бруківки, якою була вимощена вся замкова територія. Решту нині вкрив асфальт. Хол палацу більше нагадує будинок культури. Про приналежність до замку говорять хіба різні двері та вишукані канделябри, а ще — полотно із зображенням твердині над Іквою.

Не менш зацікавлюють численні зали та переходи між ними. Один із них прикрашений ліпленням: прямо під стелею панночки носять воду у глеках, танцюють фавни та граційно позують оголені чоловіки. Серед численних легенд-оповідок замку одна присвячена саме цьому барельєфу. Мовляв, солдат, коли покидав разом з військом замок, прихопив із собою й фігуру однієї панни, така вже вона була гарна.

В інших залах чимала колекція зброї — і холодної, і вогнепальної. Різноманітні ножі, мечі, шаблі піддалися дії часу, але мають все такий же погрозливий вигляд. А от мушкети, пістолі, автомати та інші вогнепальні експонати, нібито навіть досі працюють. Самі ж музейники вважають окрасою колекції раритетний арбалет XV століття. Є тут різноманітні зразки й більш габаритної зброї — гармат XV ст. та старших. До речі, гармати у Дубенському замку завжди були на особливому місці. 

— На початку свого існування замок був дуже багатим, — розповідає завідуюча відділом історії Державного історико-культурного заповідника м.Дубно Тамара ДМИТРЕНКО. — По його периметру було встановлено 73 гармати. Вони тоді дуже цінувалися. Так, наприклад, Софія Тарнавська, яка виходила заміж за Костянтина Костянтиновича Острозького, вважалася багатою нареченою, адже як посаг привезла чотири гармати.

Поряд зі зброєю збережена і скриня з приблизним начинням, яку возили із собою воїни у похід. Тут усе XV століття - від одягу до побутових речей, підсвічників та навіть ваз і картин. А за кілька метрів розташувалися справжні лицарські обладунки.

Іще одна експозиція присвячена Другій світовій війні. На стендах серед багатьох інших раритетів — посуд часів окупації.

— Такі спеціальні солом’яні лапті можна побачити у фільмах про облогу Сталінграда, — розповідає Тамара Дмитренко. — Спершу думали, що це вигадка. А потім з’ясувалося, що німці насправді змушували наших людей плести їм такі чохли. Їх взували на чоботи і тільки так могли врятуватися від морозів.

Чимало цікавого можуть розповісти й каземати замку. Тут утримували в’язнів і катували їх за потреби. Пані Тамара каже, що і засуджені, і судді тоді перебували в одному приміщенні, а численні документи свідчать, що процес тортур міг бути "неприємним". Так, наприклад, описується, що від запахів судді прикривали носи хустинками...

Згодом каземати використовували здебільшого як склади. Існує навіть спеціальний реєстр, у якому вказаний весь перелік палацових скарбів. А це не лише золото, дорогоцінності, твори мистецтва та зброя, я й численні запаси їжі.

— Слідуючи за цим реєстром, стає зрозумілим, що голоду у Дубенському замку, який описує Гоголь у "Тарасові Бульбі", бути не могло. Хоча всі інші події твору мають напівреальну основу, — додає краєзнавець.

Реінкарнація замку

Сьогодні, на жаль, від колишньої величі палацу залишилось не так багато. Така розплата за розгульне життя його власників. Втім, вміння опиратися труднощам і нині допомагає твердині. Дубенський замок відбудовують та реставрують. Працівники роблять усе, аби повернути колишньому палацу його вишуканість та розкіш. Та так склалося, що зробити це не так вже й легко. І справа не у грошах, яких, традиційно, бракує. Справа ще й у браку архівних матеріалів, історичних відомостей про те, який вигляд мав замок зсередини. Така інформація зберігається у польських Любліні та Кракові. Нині ж партнери допомагають рівненчанам отримати ці матеріали, аби Дубенський замок і зсередини набув рис палацу.
Зокрема, за словами директора державного історико-культурного заповідника м. Дубна Леоніда КІЧАТОГО, у планах, наприклад, перетворити хол на справжній музей мисливської слави. Адже Дубенщина здавна була відома як край мисливський. На підтвердження цього у сховищах музею зберігається майже дві сотні чучел тварин і птахів. Такого оновлення вже можна чекати до вересня, коли твердиня відзначатиме 520-ту річницю зведення.

— Ми маємо власну концепцію розвитку Дубенського замку, — ділиться планами директор. — Вона складається з трьох частин: наукової, розважальної та дитячої. Перша — це фондові запаси, нумізматика, геральдика, картини-оригінали, раритети. Наприклад, ми маємо ікону XVI століття Святого Іллі. Поки що ікони зняті, бо експозиція потребує відповідних умов. Розважальна частина — це використання окремих елементів замку для розміщення сцени, проведення фестивалів (зараз розробляємо цей календар), традиційні свята в історичному дусі. А от дитяча — це невеликий секрет. Це не означає, що у замку буде цирк, ні. Ми поєднаємо історію, науку і розваги.

Розпочнеться втілення цих грандіозних задумів із... нічних зустрічей з привидами замку. Саме таку пізнавальну розвагу планують організувати у замку. Під час нічної екскурсії туристи зможуть зустрітися з привидами замку (зокрема, з Беаткою), побачити інсценізацію уривку з гоголівського "Тараса Бульби" та пройтися таємничими переходами. У них, до речі, теж планують приховати чимало сюрпризів — а саме знаряддя тортур у їх реальних розмірах. Туристам обіцяють дати можливість спробувати все на собі, але, звісно, з доброї волі.
Стануть на службу історії й звукові ефекти: шум дощу чи крик стражденних з казематів, які потерпають від тортур. Почувши їх, можливо, вже й боязко буде спускатися у темряву підземель...

Іще один задум передбачає повне занурення в історичну епоху. Уявіть, ви приїхали з сім’єю у замок. Ще не зайшли на територію, а вас — і дорослих, і дітей — вже одягнули у костюми відповідного періоду. Далі ж справжнє театралізоване дійство, активними учасниками якого стануть саме діти.

Не менш пізнавальною буде розважальна родзинка й залу нумізматики. Незабаром десять прапорів, які нині прикрашають стелю, матимуть й інше призначення. Варто буде лише опустити визначити суму у спеціальну скриньку, обрати прапор і... прослухаєте гімн цієї країни.

До речі, за задумами, Дубенський замок наповниться й іншою музикою, якщо на території встановлять спеціальну сцену для проведення фестивалів. Поки ж серед мурів лунають... весільні марші. Весілля у Дубенському замку — ще одна родзинка неприступної досі фортеці. Шатро, яке розташували посеред двору, уміщує до 300 гостей, а молодята пройдуть у нього червоною доріжкою. До того ж організатори обіцяють провести святкування й прикрасити шатро у тому стилі, який оберуть молодята: середньовічний, козацький, традиційний європейський чи інший.

— Ми підписали договір про співпрацю з польським містом Гнєв. Розташування тамтешнього замку дуже нагадує Дубенський. Тому ми маємо у кого вчитися, як заробляти на себе самостійно. Польські майстри виковують зброю і лицарські обладунки. Наші ковалі у них навчатимуться цьому, аби ми теж могли використовувати такі елементи, — каже пан Кічатий. — Ми не чекаємо, що гроші нам впадуть. Є чимало різних програм — і українських, і світових, через які можна отримати кошти, ми стараємося у них брати участь.

Ірина НИЧИПОРУК