Весь світ облетіли кадри кривавого протистояння на вулиці Банковій у Києві, під Адміністрацією Президента України. Люди в масках атакували кордон міліції біля будівлі АП за допомогою булижників і пляшок з «коктейлем Молотова». Міліція закидала провокаторів світло-шумовими гранатами та сльозогінним газом. «Концерт», що коштував здоров'я обом сторонам протистояння, тривав не менше двох годин - тоді як в 500 метрах проходив півмільйонний мирний мітинг на Майдані.
Бійня під Кабміном: хто організував і кому вона вигідна (Фото Олекса Балюра)
Побоїще вдалося зупинити тільки прибулим на місце провокації народним депутатам від опозиції - Петру Порошенко та Олегу Тягнибоку. Та й то з величезним трудом: справа в тому, що атакуючі АП громадяни мали явно інших авторитетів і переслідували чітко поставлену їм мету.

Фото: Макс Левін / lb.ua
Зрозуміло, що пару сотень «карбонаріїв» ніяк не могли взяти штурмом АП , яку захищали понад тисячу співробітників спецпідрозділів міліції і внутрішніх військ в повній екіпіровці . Значить, завдання перед призвідниками заворушень стоял зовсім інше.
Яке?
Відповідь на це питання дає зафіксована відеозйомкою поява на місці майбутнього побоїща відомого київського провокатора Дмитра Корчинського, керівника так званої «партії» «Братство», «директора» фіктивного, який існує лише на папері «Інституту проблем регіональної політики і сучасної політології».
Камери зафіксували (колеги-журналісти це можуть підтвердити своїми показаннями свідків) появу Дмитра Корчинського на чолі загону штурмовиків в масках на Банковій задовго до прибуття «підмоги» в вигляді демонстрантів з Майдану, які підтягнулись на вибухи гранат. Саме хлопці Корчинського пригнали під АП фронтальний навантажувач (грейдер).
Причому камери відеоспостереження на Майдані, де стояв цей трактор до штурму АП, зафіксували, як за хвилин 15 до підходу колони демонстрантів до Хрещатика техніка, що знаходилася там, раптом зарухалася і перемістилася таким чином, щоб звільнити цьому трактору виїзд в бік вулиці Інститутської. При цьому Майдан все ще був оточений кордоном міліції.
Як тільки техніка на Майдані (у тому числі і великий автотрейлер) розчистили дорогу трактору з ковшем (якому на Майдані взагалі не було чого робити - ну не було тут для цієї специфічної будівельної техніки ніякої роботи!), міліція з Майдану втекла. І трактором заволоділи люди Корчинського.

Фото: Макс Левін/lb.ua
Які урочисто, як на параді, з запаленими фаєрами, не боячись цілком прогнозованого обстрілу, на цьому тракторі піднялися до Банкової і почали рух у бік кордону міліції, що перекрив її. Було очевидно: ті, хто були на тракторі, зовсім не боялися адекватної в такому випадку відповіді з боку міліцейського спецназу. Немов знали, що саме по відношенню до них спецзасоби застосовувати ніхто не буде.
І спецназ виправдав очікування «трактористів» - їх ніхто не чіпав, трактор не відбирав (хоча це було справою п'яти хвилин), зачинщиків не ловили. Лише час від часу через шеренги колег кілька офіцерів жбурляли в натовп провокаторів світло-шумові гранати. Всі чогось чекали. «Картинка» того, що відбувається, йшла в прямий ефір... Очевидно, був розрахунок на те, що натовп з Майдану хлине на Банкову, зреагувавши на звуки гранат, що рвуться , і тоді «почнеться». Зрозуміло, що у вузькому проході вулиці Банкової ніякий натовп пробитися до АП не зможе. Зате крові буде багато.
Масові заворушення в столиці, та ще й з численними жертвами явно були комусь потрібні. Але крім втомлених провокаторів на Банкову прибігло лише кілька десятків небайдужих громадян та сотня роззяв, яких всгда багато на подібного роду «концертах».
Побоїща явно не виходило - і тоді міліцейський спецназ отримав наказ на «зачистку» Банкової. Знову били людей - зрозуміло, що провокаторів до того часу вже не було, їх керівники відійшли ще раніше, зате під кийки потрапили журналісти, роззяви і небайдужі громадяни, що прибігли на звуки побоїща.

Фото: Олександр Ратушняк
Попутно «космонавти» рознесли кілька кабінетів у будинку Спілки письменників на Банковій - добивали «зачинщиків», а насправді медпрацівників-добровольців, які в будівлі СП організували імпровізований медпункт для надання допомоги пораненим.
Але красивою, переконливою бійні для Заходу і залякування для киян все одно не вийшло: все було занадто очевидно.
Тепер про головну діючу особу цієї провокації.
Дмитро Корчинський в середовищі націонал-патріотів і київських журналістів відомий як агент ще радянського КДБ, цинік і провокатор. У середовищі так званих «політтехнологів» Дмитро Корчинський відомий як платний провокатор, готовий на будь-яку акцію з силовою складової. Для чого має під рукою до сотні відморозків з числа вуличної шпани і одурманеної псевдореволюційною риторикою молоді.
Ця молодь і є головним «товаром» Д. Корчинського, саме за провокації з її участю Д. Корчинський отримує гроші. Повторюся: це відомо кожному журналісту, кожному політологу, кожному політтехнологові і кожному політику в Україні.
Доведеного, документально підтвердженого факту співпраці Дмитра Корчинського зі спецслужбами часів СРСР немає (поки немає). Але зазначено: буквально все акції за участю Корчинського боляче били по державності України, по її зовнішньополітичному іміджу, по процесам мирної демократизації українського суспільства. А найбільш радикально налаштовані громадяни України з числа тих, що повірили в УНСО (Українську національну самооборону) загинули (були вбиті) в цивільних конфліктах за межами України, куди «радикалів» регулярно вивозив Д. Корчинський. Сам він чомусь щоразу залишався цілий і неушкоджений.
Існує версія, що агент російських спецслужб Дмитро Корчинський довгий час виступав «приманкою» для патріотів України правого спрямування, які потім «локалізувалися» (знищувалися) в місиві збройних конфліктів за межами України - у тій же Грузії та Чечні.
Незважаючи на те, що російська версія Вікіпедії містить згадку про порушену в РФ відносно Д. Корчинського кримінальну справу за фактом його участі у збройному конфлікті в Чечні на стороні чеченської опозиції, насправді ніякого переслідування не було і немає.
Як достеменно відомо автору цих рядків, правоохоронні органи Росії ніколи не зверталися до українських колег за допомогою в кримінальному переслідуванні «бойовика» Дмитра Корчинського, і ніколи не заходила мова про його екстрадицію до РФ. У той же час Дмитро Корчинський безперешкодно відвідує Російську Федерацію, і навіть виступає з лекцією на озері Селігер перед «молодіжкою» «Єдиної Росії» під назвою «Наші».
9 березня 2001 біля тієї ж Адміністрації Президента України відбулися зіткнення учасників мирної акції «Україна без Кучми» з міліцією. Тоді було затримано кілька сот протестувальників, а 19 з них були засуджені за «організацію масових заворушень» на строк від 2 до 4,5 років. Але під тиском акцій протесту президент Леонід Кучма був змушений відправити у відставку міністра внутрішніх справ і голову Служби безпеки. Що - в результаті - ще більше погіршило становище і самого Л. Кучми, і України як держави.
Відомо, що саме бойовики Д. Корчинського спровокували це протистояння з міліцією. Вони вискочили з лав демонстрантів і закидали міліцію шматками бетону, принесеними із собою під верхнім одягом. Відповідь не змусила себе чекати...
Але Дмитро Корчинський так і не «сів»... І ні разу не притягувався до кримінальної відповідальності в самій Україні.
Зате знайшов собі тепле містечко в період, коли АП очолив Віктор Медведчук. Дмитро Корчинський був працевлаштований на телебаченні. Зокрема, в 2001-2004 роках Д. Корчинський був ведучим телепрограм «Pro et contra» на телеканалі TVT, а також «Однако» і «Подвійний доказ» на телеканалі 1 +1.
А ще став регулярно отримувати замовлення на проведення брутального роду акцій. Він навіть отримав підряд на «відтягування» на себе голосів протестного електорату в ході президентської кампанії 2004 року. Будучи зареєстрованим владою в якості кандидата в Президенти України, провокатор зумів «відтягнути» на себе аж 49671 голосів виборців (0,17%).
Участь Д. Корчинського у президентській виборчій кампанії фінансував «тіньовий» виборчий штаб іншого кандидата в президенти - Віктора Януковича.
Отже співпраця команди нинішнього Президента України з провокатором Дмитром Корчинським має свою історію.
Не дивно, що провокатор Дмитро Корчинський «раптом», як і в 2001-му році опинився зі своєю «масовкою» на Банковій - тільки вже з іншого боку, ближче до протестного Майдану. Як відомо, злочинець почерк не змінює. Звідси на «сцені» штучного протистояння - заздалегідь підготовлений трактор з ковшем (для «картинки»).

Фото: Макс Левін/lb.ua
Звідси відсутність команди для міліцейського спецназу на відбирання цього трактора і мляве перекидання гранатами і пляшками із запальною сумішшю. Замовникам цієї гидоти не вистачало малого - натовпа киян, але його все не було і не було... Зате на місце провокації підтяглися дійсно народні депутати України.
Але в кожному разі Корчинський гонорар відпрацював: тим, хто «в темі», добре відомо, що цей провокатор працює тільки за передоплатою: його товар - штучний. І возсідає в дорогих рестораціях столиці - звідки гроші у жебрака «революціонера»?
Кому вигідно
Ситуативно, кровопролиття на Банковій вигідно нинішній владі: мовляв, подивіться, це ж не мирні протестанти, це бойовики, які скидають законну владу. Але це - якщо думати тільки на крок вперед.
А якщо на два - сценарій з рясним кровопролиттям в Києві вигідний виключно зовнішньому гравцеві. Тому що він спрямований на реальну і довгу дестабілізацію в країні. З ймовірними наслідками розвалу держави Україна як такої.
Цю стратегію в Україні активно розвивають спецслужби Росії. І тому поява Д. Корчинського і його провокаторів під Кабміном під час мирного півмільйонного мітингу на Майдані - цілком передбачувано.

Фото з Facebook Неля Пославська
У діях Корчинського і його братків намірів взяти владу не було.
Мета була інша: провокаціями дати привід для силового розгону Майдану. І цими самими провокаціями виправдати жорстокість і введення НС в країні. У підсумку - збереження влади диктатора Віктора Януковича.
Але головною метою провокації було ослаблення України як дієздатної держави. Для полегшення її поглинання Росією. Зі слабким, загнаним у Межигір'ї Януковичем домовлятися про «здачу» України під протекторат РФ легше.
...Незадовго до провокації Д. Корчинського на «1 +1» була «показуха» з колегії МВС. На якій член громадської ради при міністерстві хтось Михайло Погребинський, «штатний» політолог Віктора Медведчука, відомий українському дисидентському рухові як провокатор КДБ, висловлював своє обурення з приводу нічного розгрому Майдану. І це все демонстрували на всю країну. А після цього до АП «наспів» Корчинський. Що працював на інтерес спецслужб Росії довгі роки...
Офіцерам спецназу МВС і внутрішніх військ України напевно корисним буде дізнатися, заручниками якої брудної провокації і інструментом чиїх брудних ігор вони вже стали двічі.
Цікаво, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко сам розуміє, хто їм і його підлеглими маніпулює сьогодні? Чи він вже сам - з НИМИ?
Георгій СЕМЕНЕЦЬ,
«Аргумент»
возсідає