3

Сказ про землю в місті, права мешканців багатоквартирних будинків і відповідальність депутатів

Одна з таких плям стосується землі під і навколо багатоквартирних будинків. І саме питання про права мешканців багатоквартирних будинків на землю я б хотіла підняти.

У місті Рівне приблизно 1200 багатоквартирних будинків обслуговуються та стоять на балансі житлово-комунальних підприємств. Ще близько 200 будинків – це так звані ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків) і ЖБК (житлово-будівельні кооперативи).

Мешканці і першої і другої категорії багатоквартирних будинків є співвласниками всіх допоміжних приміщень: підвалів, сараїв, кладових, горища, колясочних, сходових  клітин,  вестибюлів, ліфтів, і різних комірчин та підсобок. Вони володіють не лише своїми квартирами, а й всім будинком від підвалу до даху. І для того, щоб підтвердити своє право власності  на   допоміжні   приміщення, мешканці не повинні  здійснювати ніяких додаткових  дій,  зокрема   створювати   ОСББ або вступати в нього.

А от з правами на землю не все так однозначно. Для більшості багатоквартирних будинків земля відірвана від будинку. Мешканці будинків, які стоять на балансі житлово-комунальних підприємств, позбавлені прав на прибудинкові території. Проте такі права є у власників квартир будинків, в яких створені об’єднання (ОСББ, ЖБК). Бо згідно статті 42 Земельного кодексу отримати земельну ділянку для багатоквартирного будинку у власність або у користування може лише об’єднання власників будинку

От і виходить, що мешканці тих будинків, в яких не зареєстровані ОСББ, прав на землю не мають. Для того, щоб вони отримати земельну ділянку у власність або в оренду, вони повинні створити об’єднання співвласників (як юридичну особу), почати утримувати будинок на засадах самооплатності, виготовити технічну документацію на земельну ділянку, присвоїти їй кадастровий номер, зареєструвати її, отримати на об’єднання співвласників свідоцтво на право власності на земельну ділянку або зареєструвати договір оренди. Якщо ж правоустановчий документ не отримано, то при виділенні частини прибудинкової території , ну скажімо, під магазинчик чи ларьок, міськрада не узгоджує це питання з мешканцями будинку. Іншими словами, Закон фактично позбавляє 85% мешканців відстоювати своє право на цілісність первинних меж прибудинкових територій, виділених при забудові багатоквартирних будинків.

Як бачимо, для ОСББ – земельні ділянки сформовані, мають свій кадастровий номер і завдяки цьому ніхто не зазіхає на їх територію. Для будинків, які стоять на балансі житлово-комунальних підприємств, межі прибудинкових територій офіційно не визначені і права на земельні ділянки відсутні.

Переважна більшість багатоквартирних будинків у Рівному збудовані ще в радянський період. А тоді існували чітко визначені санітарні та будівельні норми і правила. Для забезпечення нормальної життєдіяльності мешканців будинку за ним закріплювалась прибудинкова територія, визначались її межі, площа і конфігурація, елементи благоустрою, влаштовувались зони відпочинку і занять спортом, господарчого призначення (сушіння білизни, чистки речей, розміщення сміттєзбірників), зон для вигулу собак, для стоянок автомобілів тощо. І це все з розрахунку на кількість квартир і мешканців.

І виходить, що коли ми сьогодні якийсь шматок землі біля будинку комусь виділяємо, то тим самим забираємо землю, яка  спочатку була розрахована для потреб мешканців будинку. Фактично ми проводимо ущільнення за рахунок чи то дитячого майданчика, чи зони відпочинку чи зони зайнять спортом. Тоді, коли ми віддаємо, якусь територію під комерційний проект, то ми забираємо територію, яка за всіма нормами і правилами відведена архітекторами і по суті, а не на папері, належить мешканцям будинку. Звісно можна сказати, що всі ті санітарні і будівельні норми юридично не закріплені сьогодні в Земельному кодексі і мешканці не мають прав на «прибудинкову територію». Принаймні ці права юридично не оформлені…

Біда в тому, що захистити таку прибудинкову територію від посягань майже не можливо. Враховуючи недосконалість нашого законодавства,  прибудинкові території багатоквартирних будинків повсюдно ущільнюються, відбувається їх перерозподіл: частини прибудинкових територій без дозволу мешканців або хоч би реального громадського обговорення передаються у власність або користування третім особам для комерційного та приватного користування. Споруджуються на прибудинкових територіях нові будинки і споруди, встановлюються дивної конфігурації кіоски і ларьки, погіршується технічний стан старих житлових будинків та перевантажуються мережі водопостачання та каналізації. Схожі проблеми відбувались в районі вулиць Кавказької 15, Пересопницької, 58, між будинками по Полуботка, 4 і 6 тощо.

Склалась дивна ситуація.

На засіданнях виконкому Рівненської міської ради №219 від 13.12.2011 та №27 від 12.02.2013 приймаються рішення, які визначають величину тарифів за прибирання прибудинкових територій, площі і межі яких надані виконкому житлово-комунальними підприємствами згідно план-схем ЖКП. Цікаво, а звідки ж ці площі і межі були отримані ЖКП, якщо офіційно земельні ділянки для обслуговування будинків не сформовані?

А все дуже просто. Це як раз ті площі забудови, які були розраховані в радянській період архітекторами і закріплені за будинками при їх будівництві. Якраз за ці площі мешканці  будинків сплачують відповідну плату за прибирання прибудинкових територій. Тобто виходить, з одного боку мешканці багатоквартирних будинків не мають офіційного права на земельну ділянку під будинком, а з другого боку, прибудинкові території з’являються при необхідності сплати коштів за їх прибирання.  Як приклад, мешканці будинку за адресою Соборна, 190 платять навіть за прибирання землі, яка знаходиться під кіоском, земля під яким вже більше як 10 років здана в оренду. Як бачимо, сьогоднішнє  законодавство не передбачає отримання міською радою згоди від власників квартир багатоквартирного будинку   на передачу їх прибудинкової території третім особам, при тому, що прибирання цієї території оплачується мешканцями будинку.

Подвійний рахунок… Подвійне законодавство… Подвійна мораль.

Який вихід? – спитаєте ви. Вихід є.

В Рівненській міській раді є депутати-мажоритарники, яких обирали по округах і які покликані представляти і відстоювати інтереси мешканців цих округів. При вирішенні будь яких земельних, і не тільки, питань, на сесію міської ради подається проект рішення. Окрім змісту проекту рішення в ньому є більше десятка підписів осіб, які готують проект рішення і відповідають за нього, вносять свої зауваження і підписують. Серед цих підписів мали б бути ще дві. Старшого по будинку, яких так гучно обирали два роки тому. І депутата-мажоритарника, який обирався по відповідному виборчому округу.

При підготовці проектів рішень міської ради про надання у власність або користування земельних ділянок, розташованих повністю або частково на прибудинкових територіях багатоквартирних будинків, схеми яких  для кожного будинку  представлені ЖКП і затверджені виконкомом міської ради, необхідно добавити в перелік підписів на проектах рішень міської ради підписи депутата і старшого по будинку, які будуть провідниками думки мешканців будинку. Цим кроком ми не порушуємо закон, але надаємо право представникам громади висловити свою думку відносно розбудови міста і відповідно ознайомити з нею депутатів міської ради.

Це дасть можливість стимулювати ефективність роботи і підвищити рівень відповідальності  обраних старших по будинку. Це змусить депутатів-мажоритарників ретельніше вникати в справи і проблеми свого округу. Таким чином, буде з кого спитати, за те, що відбувається з прибудинковими територіями і з правами мешканців на них. Аж допоки питання прав мешканців щодо не допущення ущільнення прибудинкових територій не буде чітко визначено на законодавчому рівні. Зрештою чи не для того, щоб відстоювати свої Конституційні права, жителі  міста обирали депутатів до міської ради?

Людмила ТУРОВСЬКА,

депутат Рівненської міської ради

"ВСЕ"