Віктор Федорович нарешті з'явився. Але з'явився не наживо, а на своїй офіційній сторінці president.gov.ua, де підлеглі Сергія Льовочкіна браво рапортують про заплановану на 8-9 листопада поїздці почесного лідера Партії регіонів (ПР) де-юре на Кіпр, а де-факто кудись до афонських старців. Янукович постійно відвідує святих отців в найбільш тяжкі для нього періоди.
При цьому досі залишається нез'ясованим: куди пропав формальний Глава Держави після 28 листопада 2012? Чому він не коментує провальні для правлячої парламентської коаліції ПР + КПУ результати голосування за партійними списками, так само як і вакханалію із підрахунком голосів виборців, що панує в ряді знакових округів?
Як і під час президентської жнив 2010 року за Януковича змушена віддуватися Ганна Герман. В ефірі 5 каналу вона кілька разів намагалася щось процитувати з Архілоха, але, мабуть, електорат, який відчув на собі всі принади «Покращення», більше не в змозі сприймати класика філософської думки. Людей насамперед хвилює, чому, як і в 2004 році, «команда проФФесіоналів» знову збирається вкрасти їхні голоси. Їм не зрозуміти, виходячи з яких міркувань їм заборонили забирати депозити з банків. Не зрозуміти, чому не виплачуються стипендії, пенсії та матдопомога дітям-чорнобильцям.
Чому не дають кредити. Чому, як і в голодні дев'яності, знову не народжують дітей...
Чому, чому...
«Регіоналів» взагалі давно ніхто не розуміє. Їм не вірять. З цілого списку, здавалося б, прекрасних ідей по покращенню життя в країні з 2007 року вони зовсім нічого не виконали. Нуль цілих нуль десятих.
Ні тобі «контрактної армії», ні «іменних пенсійних рахунків» (тобто справжньої, чесно заробленої пенсії, а не совково-табірної зрівнялівки), ні «прозорого ринку землі», ні «медичного страхування» і т.д., і т.п. При повній відсутності зовнішніх ворогів нелюди в погонах продовжують нахабно експлуатувати, а то й зовсім позбавляти здоров'я і життя новобранців. Громадяни України вимирають з такою швидкістю і в такому ранньому віці, що скоро нікому буде виплачувати і ті жалюгідні копійки, які у Тігіпка чомусь називають «пенсійним забезпеченням». Лікарні переповнені хворими на рак дітьми дошкільного віку, оплачувати ж їхнє лікування просто нічим і нікому.

25 жовтня 2012. Почесна варта сьогодні, почесний конвой завтра?!
Останнім акордом похоронного маршу ім. ХIV партз'їзду ПР стала розпочата Юрою Єнакіївським за підтримки Сашка «Стоматолога» повторна «приватизація» земельних ділянок, яка на практиці означає банальне відбирання останньої приватної власності у більшості населення. На додаток до всього держмашина пропаганди лізе в душу, взявшись за соціальні мережі і за паспортизацію послуг мобільного зв'язку.
Війна кнопкодавам!
Опозиція перемогла, але навряд чи зможе замахнутися на формування уряду. Дай-то Бог, але обсяги лояльних Адміністрації президента мажоритарників поки що не дають підстав для найбільш оптимістичних прогнозів.
Перемогли, але не перемогли... Як це? Це означає, що ніякої «стабільності» у Кабміну Азарова чи будь-якого іншого, що змінить його команду, вже не буде. Кількість бойовиків-«регіоналів» з депутатськими значками помітно поменшала, протистояти морально та й фізично поднаторевшої опозиції (в комплекті з ВО «Свобода», УДАРом) буде просто нікому. Варіанти залізобетонних і при цьому блискавичних голосувань за президентські чи урядові законопроекти відпадають.
Ніяких карток, ніяких чечетових.
За кожним членом фракції ПР і КПУ будуть стежити сотні очей, та ще що там - рук, ніг, тіл опозиціонерів, здатних елементарно не пропустити на порядок денний законопроектів типу Ка-Кі або грабіжницького КАТу.
Відсутність конституційної більшості в 300 голосів, заявлених раніше в якості пріоритетної цілі парламентської кампанії Партії регіонів, можна з упевненістю назвати другим за значимістю досягненням єдиного антипрезидентського фронту на виборах до Верховної Ради України VII скликання. Другим досягненням, другою перемогою.
Чи розуміє цю нову реальність Янукович? Нову як для нього особисто, так і для створеного ним по лукашистському образу політичного режиму? Куди вже більше! Інакше він би не став у найвідповідальніший момент зникати з екранів телевізорів.
А тепер давайте на хвилину уявимо, як буде ясновельможному Пану Президенту заходити в зал пленарних засідань такого парламенту. І чи з'явиться він там тепер взагалі? Під дружнє скандування «Зека - геть!», «Хама - на нари»?!
Схоже, Янукович давно визначився - ходити йому чи ні на зобов'язалівку під назвою «Щорічне послання президента до Верховної Ради» та інші протокольні парламентські заходи. Ще тоді, коли останній раз замість його довгоочікуваного виступу під кінець робочого дня нардепам роздали ксерокопії промови Його сіятельства.
Кучма помер як політик, коли під час його появи перед народними депутатами Юрій Луценко підніс йому презент у вигляді грубо сплетених солом'яних личаків. «Кучмі сплели лапті...», - написала тоді опозиційно налаштована преса.
Янукович личаків вирішив не чекати. Ускладнення ситуації не в його інтересах.
Як дотягнути до кінця терміну - єдине що зараз хвилює ЗАТ «Межигір'я».
Дмитро ДОБРИЙ,