4

Смерть легенди: Україна втратила великого Актора - пішов з життя Богдан Ступка

У неділю, 22 липня, помер видатний український актор Богдан Сильвестрович Ступка, повідомляє ТСН.

Він не дожив до свого 71-річчя один місяць. Ступка помер о 7:45 в столичній лікарні "Феофанія", де провів останні чотири місяці. Ще півтора роки тому актор переніс операцію на серці, й останнім часом важко хворів.

Прощання з митцем відбудеться у вівторок, 24 липня, на сцені театру імені Івана Франка. Поховають його на Байковому кладовищі в Києві.

Минулого року Ступка відзначив 70-річний ювілей та отримав звання Героя України. Тоді він розповідав, що роки пролітають дуже швидко, але не скаржився. "Головне, сину, дотягти до 70-ти, а потім живи, скільки хочеш", - цитував він слова свого батька. Одним з останніх бажань актора було піти з життя у той самий день, що і його мати, Марія Григорівна – вона померла пізно ввечері 23 липня 2007 року на 94-у році життя. Ступці не вистачило одного дня, аби його бажання справдилося.

Сам метр жартував, що за свою кар'єру він переграв, напевно, всіх царів, вождів і генералів 

Життя Богдана Ступки у цифрах і фактах

Богдан Сильвестрович Ступка - видатний актор, директор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, лауреат Шевченківської премії, Герой України.

Народився 27 серпня 1941 року в селищі Куликів на Львівщині. Хотів поступати на хімфак Львівського університету, але іспити склав невдало. Після цього влаштувався працювати фотографом в обсерваторії, а 1961 року закінчив акторську студію при Львівському академічному драмтеатрі ім. Марії Заньковецької.

У 1963 – 1966 роках пройшов армійську службу в Ансамблі пісні й танцю Прикарпатського військового округу. У цей же час він поступив на заочне відділення філфаку Львівського університету, а після служби повернувся до театру і працював там до 1978 року.

Майже одразу після армії Ступка одружився, його обраницею стала Лариса Корнієнко, разомз якою він прожив усе життя. Його син Остап згодом пішов стопами батька, також ставши відомим актором.

У 1984 році Богдан Ступка заочно закінчив театрознавчий факультет в Київському інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.

Певний час займався і державною діяльністю: протягом 1999-2001 років Ступка був міністром культури і мистецтв України.

У 2001 році Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, роботою якого керував до самої смерті.

У Б.Ступки залишилися дружина (Лариса Ступка, 1942 р. н.), син Остап (1967 р. н., також артист театру ім. Франка), онуки Дмитро (1986 р. н., також актор), Богдан і внучка Устина.

Націоналіст, гетьман, король і козак

Ступка знявся у більш ніж ста фільмах, в тому числі документальних та телевізійних.

Першу ж славу йому принесла роль націоналіста Ореста Звонаря в драмі "Білий птах з чорною ознакою", що вийшла на екрани в 1971 році і одразу ж завоювала успіх у глядачів. До речі, там він знімався разом з Іваном Миколайчуком.

У 1970-1980-х роках Ступка знімався у фільмах "Камінний Господар" , "Осяяння" (1971), "Останній день" (1972), "Солдати свободи" (1976), "Червоні дзвони" (1981-1982), "Володькине життя" ( 1984), "Діти сонця" (1985) та інших.

У 1990-і він запам'ятався своєю грою у фільмах "Микола Вавилов" (1990), "Нині прославився син людський" (1990), "Сірі вовки" (1993), "Схід - Захід" (1999), "Вогнем і мечем "(1999). У "Кремлівських таємницях 16 сторіччя" Ступка постав у образі Бориса Годунова.

В 2001-му Ступка знявся у в неоднозначно сприйнятому пострадянським суспільством фільмі українського режисера Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу", де зіграв самого гетьмана.

У 2004 році Богдан Ступка знявся одразу в двох картинах, які принесли йому успіх, - "Водій для Віри" Павла Чухрая і у військовій драмі "Свої" Дмитра Месхієва.

Останніми найбільш помітними ролями Ступки в кіно стала роль у фільмі "Тарас Бульба" і персонаж Григорія Шаманова в фільмі "Дім".

Він працював із режисерами Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком та іншими.

Серед найбільш відомих театральних робіт Ступки – спектаклі "Король Лір", "Кар'єра Артура Уї", "Тев'є Тевель", "Річард III", "Дядя Ваня".