2

На «Київських діалогах» у Берліні стартувала нова україно-німецька ініціатива у сфері міграції

Серед організаторів заходу були Фонд ім. Гайнріха Бьолля, фундація «Реновабіс», ПАУСІ, Центр Разумкова, а також Комісія УГКЦ у справах мігрантів.

Участь у форумі взали понад двісті учасників - депутати Верховної ради України та Бундестагу, експерти у справах міграції, діячі Української греко-католицької та римо-католицької церкви у Німеччині, громадські лідери Європи та журналісти. Зокрема, Тарас Стецьків, народний депутат, владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, професор д-р. Ярослав Грицак, Григорій Селещук, голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів, доктор Олена Малиновська, Національний інституту стратегічних досліджень, Ігор Марков, Національна академія наук України, д-р. Олександр Сушко, керівник Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва.

Під час дискусій політики та експерти акцентували увагу на тому, що у сучасній глобалізації щораз більше людей залишає свою батьківщину і переїжджає до інших країн у пошуках кращих умов життя та самореалізації, а тому звичні для нас процедурні врегулювання міграційних процесів – через візу та перетин кордону - давно міграцію не врегульовують. 

На думку Норберта Цируса, експерта Гамбурзького інститут соціальних досліджень, міграція – це вже факт, тому сьогодні треба говорити про наслідки. «Це явище передусім зумовлено вибором особи, а також політикою та економікою в її країні», - вважає він.

Європа і, зокрема, Німеччина відступає перед напливом великої кількості мігрантів, а водночас вона потребує мігрантів як робочої сили. За словами доктора Рейхайльд Ернст, близько 6, 5 млн кваліфікованих працівників потребуватиме Німеччина у найближчому часі). «Як Німеччина, так Україна повинні працювати на те, що створити гідні умови для мігранта», - вважає експерт.

Тарас Стецьків, народний депутат України, наголосив на абвівалентності української влади щодо проблеми української міграції:

— В українському парламенті це питання виникло з величезним запізненням. В 90-тих роках виник невидимий суспільний договір, коли держава не помічає своїх трудових мігрантів, громадян, а громадяни не помічають цієї держави, - вважає Тарас Стецьків.

Григорій Селещук, голова Комісія УГКЦ у справах мігрантів заакцентував на тому, що Церква звертає увагу на неефективність різних правових норм у сфері міграції. «Я дуже радий, що одним із основних висновків нашого діалогу стала потреба в пошуку нових механізмів регулювання міграційних потоків. В центрі такого діалогу повинна бути людина» – заявив він.
Цю думку підтримала і Віола фон Крамон-Таубадель, депутат Бундестагу, наголосивши на важливості захисту прав мігранта:

«Ми знаємо, що частина українців приїхали до Німеччини нелегально, і тому вони інколи не мають можливості повернутися додому, але ми також розуміємо, що вони хотіли б приїхати до нашої країни лише на конкретний час. Я думаю, що такі фахівці могли б отримати візу і дозвіл на працю, а також можливість взяти зі собою власну сім’ю. Перш, ніж ми почнемо запрошувати фахівців, ми повинні потурбуватися про їхні права», - вважає депутатка.

Підсумком цього форуму став парламентський сніданок у Бундестазі, у якому взяли участь німецькі, українські депутати та експерти у справах міграції. У часі цієї зустрічі було спільно сформульовано кілька принципово нових політичних позицій, зокрема, щодо активізації - через врегулювання міграційних процесів - німецько-української міжпарламентської групи.
Довідка: "Київські Діалоги" є надпартійною, незалежною ініціативою, яка виникла після Помаранчевої революції як форум тих, хто приймає рішення в Україні та в Німеччині.

Світлана ОДИНЕЦЬ