3

Все погано, але буде добре

Хотілось згадати, що було, дізнатись, що буде, і зрозуміти, як зробити так, щоб 2012-й був гіршим за 2013-й. Як це зробити? Відповідь, мабуть, відома лише Всевишньому. Нам же залишається лише здогадуватись і робити свій вибір щодня. Але є підказки...

Колись давно я закінчив історичний факультет. Відтоді зрозумів: все, що відбувається зараз, вже колись було. В іншу епоху, в інших обставинах і з іншими людьми, але всі процеси в історії повторюються. Лоренс Пітер говорив: “Історія змушена повторюватись, тому що ніхто її не слухає з першого разу”. Інколи варто зазирнути в історію, щоб зрозуміти, що нас чекає в майбутньому. А що було в минулих “тринадцятих” роках?

Для прикладу, у 1713 році укладенням Утрехтського миру закінчилась війна за спадок іспанської корони. Ця війна і мирний договір кардинально перекроїли мапу тогочасної Європи та змінили розташування сил у світі.

У 1813 році закінчилась Вітчизняна війна і почався закордонний похід Росії проти військ Наполеона. Бонапартівська Франція потерпіла поразку, і в результаті підписання Рейхенбахської конвенції між Англією, Прусією, Австрією та Росією кордони країн Європи знову змінились. У тому ж році Росія отримала значну частину Закавказзя, а в Україні були серйозні заворушення й повстання.

Тринадцятий рік ХХ століття був не менш цікавим. Російська імперія була на піку економічного розквіту. Все здавалося стабільним і безхмарним. Десь далеко, на Балканах, закінчилась вже друга війна. Але саме той, балканський, неспокій вилився в початок Першої світової, яка розпочалась в 1914 році. Формальним приводом до початку війни стало вбивство в Сараєво спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда. Наслідком Першої світової став крах європейських імперій, ціла череда революцій і тотальний переділ кордонів.

Такими були найпомітніші події в минулому. А що чекає нас в майбутньому? У Європі триває криза, і Євросоюз ламає голову над тим, як рятувати Грецію, а з нею і євро. Палестино-ізраїльський конфлікт трохи згас, але ситуація нагадує ситуацію з мавпою, яка тримає смолоскип, сидячи на діжці з порохом. Росію трохи лихоманить через протести опозиції, але поки що це не загрожує нинішнім господарям Кремля.

У нас все ще гірше: держборг України сягнув 500 мільярдів гривень. А це означає, що кожен з нас (включно з пенсіонерами і немовлятами) вже винен 10 тисяч гривень. І покращення триває...

Песимістично все якось виходить. А хочеться все-таки іншого. Хочеться тепла і добробуту. Хочеться, щоб у нас все було добре. Щоб український бізнес процвітав незалежно від того, чи це маленька крамниця чи велика корпорація. Хочеться, щоб нас поважали сусіди. Щоб ми були здорові. Щоб була робота і за неї добре платили. Хочеться пишатись країною і радіти, що ти живеш “тут”, і не хотіти виїхати “туди”. Хочеться ще багато чого...

Мій друг каже: “Господь не посилає СМС, він посилає нам знаки. І від нас залежить, чи ми їх зрозуміємо”. Не знаю чому, але я вірю в те, що з наступного року будуть зміни на краще. І це реально. Просто в новорічну ніч, тоді, коли годинник відбиватиме дванадцять останніх митей старого року, загадати разом бажання. Повірити в його можливість і, засукавши рукава, втілювати його в реальність. І Україна стане великою державою не лише за територією.

У нас все вийде. І наш наступний, “тринадцятий”, рік увійде в історію чимось світлим і добрим. З новим вас, 2013-м роком! Все буде добре :-)

Олексій КРИВОШЕЄВ