Розв'язати політичну кризу в Україні можна за сприяння громадянського суспільства та міжнародних організацій. Конструктивну роль могли б зіграти, зокрема, Європейський Союз, ОБСЄ та Рада Європи.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив експерт з міжнародного та європейського права Вадим Трюхан.
"У ситуації, що склалася, є надія на те, що на них (владу і парламентську опозицію) вплинуть інші два потенційні суб'єкти, а саме - громадянське суспільство і міжнародна спільнота", - зазначив він.
За його словами, ЄС, ОБСЄ і Рада Європи є найефективнішими гравцями, "які могли б стати ефективним фасилітатором в регулюванні української кризи".
В.Трюхан зазначив, що Євросоюз, зокрема, має інструментарій для того, щоб уникнути переростання кризи в Україні з суспільно-політичної у фінансову. ЄС може сприяти кредитуванню з боку міжнародних інституцій, в першу чергу таких, як Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, а також через свій політичний вплив на позицію МВФ. "Якраз учора з'явилось повідомлення, що Міжнародний валютний фонд готовий знову вступити в переговори щодо умов надання нам кредитних ресурсів", - додав В.Трюхан.
За його словами, ефективною може бути ОБСЄ - "достатньо поважна організація", яка має авторитет у світі та досвід врегулювання різного роду політичних конфліктів у регіоні.
Експерт також зазначив, що Україна є членом Ради Європи і при вступі до цієї організації брала зобов'язання, зокрема щодо свободи ЗМІ, свободи мирних зборів, верховенства права. "І тут, як і у випадку з ОБСЄ, відсутня будь-яка політизація процесу", - переконує він. "До речі, ми вже бачили заяви з боку посадових осіб ЄС, Ради Європи і ОБСЄ про те, що вони готові виступити в ролі посередників під час врегулювання кризи, яка зараз склалася в Україні", - додав В.Трюхан.
Говорячи про громадянське суспільство, яке теж могло б сприяти вирішенню ситуації в Україні, експерт зазначив, що воно занадто "роздріблене". Тому, на думку В.Трюхана, завдання лідерів найбільших громадських організацій - об'єднати свої зусилля і виробити єдиний уніфікований перелік пунктів, за якими має бути досягнуте порозуміння між владою і опозицією за участю громадянського суспільства та міжнародної спільноти. "При цьому має йтися не лише про заміну облич у владі, а про проведення системних змін, які б, по-перше, привели до врегулювання ситуації, а по-друге, убезпечили Україну від повторення кризових явищ у майбутньому", - наголосив В.Трюхан.
Тим часом заввідділу Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України Сергій Толстов у коментарі Укрінформу висловив переконання, що "більш-менш об'єктивну посередницьку роль" між владою та опозицією в Україні може запропонувати Організація Об'єднаних Націй. "Однак для того, щоб вона була сприйнята і механізм почав працювати, обидві сторони повинні піти на певні поступки", - наголосив він.
Експерт також відзначив роль Ради Європи. "Що стосується генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда, він нібито домовився з Миколою Азаровим та лідерами опозиції про створення тристоронньої комісії за участю Ради Європи, уряду та опозиції, яка могла б запропонувати якийсь проект врегулювання питання", - зазначив С.Толстов.
Оцінюючи ситуацію в країні у контексті того, наскільки реальним є початок діалогу між сторонами конфлікту, експерт зазначив, що "позиції двох сторін поки що мають взаємовиключний характер". "Говорити про те, що можливий варіант конструктивного виходу з кризи поки що зарано", - сказав він.