2

Скажіть мені друзі: Що буде далі у нас на Майдані?

Сьогодні проїжджаючи повз рівненський Євромайдан зауважив, що звідти зникли партійні намети. Та й взагалі спорожнілий табір протестувальників виглядає якось сумно. Все більше доводиться чути запитання: "А що далі?" і зітхання, що революція захлинулась, не досягнувши своїх результатів. Так, картинка виглядає не такою оптимістичною, якби цього нам хотілось.

Громадянин Янукович так і залишився на посаді президента, а Микола Янович Азіров досі прем’єр-міністр. За кривавий розгін Євромайдану з міністра МВС Захарченка ніхто не зняв погони і не відправив під слідство. Однак насправді події на Майдані зіграли величезну роль для українського суспільства і змінили геополітичне становище України. Давайте розберемось по пунктах.

Саме в результаті євромайданних подій Росія дала Україні 30-відсоткову знижку на газ та кредит у розмірі 15 мільярдів доларів. Так, ці поступки Путіна здебільшого в інтересах українських олігархів та "сім’ї" Віктора Януковича. Однак як би там не було, ці короткострокові гроші дадуть змогу втримати країну від дефолту і втримають від стрімкого піке України в економічну прірву. До якої її підвела політика "покращення" нинішнього уряду. Але найголовніший плюс в тому, що Майдан, тобто звичайні українці, змусили Росію йти на поступки. Адже ще місяць тому Володимир Путін казав, що Україна не отримає від РФ ніяких кредитів і знижок на газ.

З іншого боку Євросоюз і США стали менш вимогливими до України. Пригадайте - перед самітом Східного партнерства у Вільнюсі список вимог був чималим. В нинішніх же умовах він скоротився до мінімуму. Не виключено що слідом за "подачкою" від Росії Україна має отримати якийсь подарунок від ЄС. Наприклад, запровадження безвізового режиму для українських громадян.

Ще одним важливим результатом революційних подій стало звільнення політичних в’язнів в Росії. Так, саме після подій в Києві Володимир Путін вирішив трохи "відпустити гайки". Як результат було підписане помилування політичним в’язням в Росії. А це, на хвилиночку, більше тисячі людей. Відпустили на волю навіть Михайла Ходорковського, якого, здавалось, Путін волів згноїти у в'язниці.

Але чи не найголовнішими плюсами Майдану мені видаються два моменти. Революція фактично звела до нуля всі шанси Януковича на другий президентський термін. Ще в минулому матеріалі я писав про те, що після подій Євромайдану Віктора Федоровича перестали сприймати як партнера і в Євросоюзі, і  в Росії. В геополітичному плані, схоже, обидві сторони вже перейшли до стадії пошуку кандидатів в президенти, на кого можна було б зробити ставку. Щоправда в результаті Євромайдан завдав іміджевих втрат й лідерам опозиції. Та ця тема потребує окремого аналізу в окремій статті.

Другим важливим політичним моментом стало те, що Майдан вивів на політичну арену нових лідерів. Так, це ще молоді  і недосвідчені політики, яким ще треба підрости. Але вони вже "обстріляні", ідейні і цілеспрямовані. Думаю - це ті обличчя, які ми побачимо в міських, районних і обласних радах вже після наступних місцевих виборів. Вкотре повторюсь: на Євромайдані народилось нове покоління політиків, які керуватимуть Україною через 10-15 років.

Головне питання, яке зараз стоїть – це як правильно закінчити революцію? Ситуація зависла і потрібно знайти адекватне рішення. Схоже, що лідери опозиції поки що не здатні прийняти таке рішення.

Варіантів розвитку насправді багато: від саморозпуску Євромайдану до силового придушення. Хоча останнє вже малоймовірне. Режим схоже таки зрозумів, що не варто сердити народ, маючи сил лише для захисту Кабміну і Банкової. Що буде далі? Не знаю і навіть не хочу прогнозувати. Поживемо – побачимо.

Головне, від чого особисто я сповнений гордості - це поява української нації, як суб’єкту (а не об’єкту) світової геополітики. Народження нації, яка вже не ділить кольори прапору і однаково гордо скандує "Слава Україні!" на українській і російській мові. Можете мене вважати невиправним оптимістом, але я вважаю, що революція Євромайдану розпочала новий етап в історії країни. Етап відновлення величі української нації і відновлення величі Київської Русі. Щоправда це тільки початок роботи, результат якої побачать наші діти та онуки. І цей процес, мені видається, вже є невідворотним. Тому не потрібно гадати, що буде далі – не вгадаємо. Потрібно змінювати себе і змінювати країну. Потрібно не зупиняючись йти вперед. І навіть, коли спорожніє Євромайданівська січ у центрі Києва – не сумуйте. Ми ж тепер з вами знаємо, що в будь-який момент можемо зібратись знову, щоб знову сказати світу свою волю.

P.S. "В українцях прокинулись козаки", - сказав мені знайомий. "Ти ж подивись, цей Майдан, барикади, порядки всередині – це класична Запорізька Січ. Тільки в центрі Києва", - емоційно говорив він. А я собі пригадав фото у "Фейсбуці" з підписом: "у будь-якій стрьомній ситуації українці відразу будують Січ». Мабуть, все таки гени пальцем не задушиш…

Олексій КРИВОШЕЄВ,

"ВСЕ"